Питання податкового резидентства набуло неабиякої актуальності для українців, які отримали тимчасовий захист та/або аналогічний за своїм змістом міграційний статус за кордоном. Визначення податково-резидентського статусу важливе для подальшого встановлення юрисдикції в якій особа повинна сплачувати податки. Особливої актуальності відповідна проблема набуває ще й у зв’язку із тим, що європейські країни (де наразі перебуває переважна більшість українців, які залишили свої домівки після повномасштабного вторгнення рф) не прийняли яких-небудь нормативних актів чи роз’яснень з приводу резидентського статусу українців із тимчасовим захистом. Відсутні також спеціальні підходи на рівні ЄС до встановлення резидентського статусу українців, які мігрували за кордон у зв’язку із війною. Це породжує цілу низку проблем пов’язаних із встановленням податково-резидентського статусу українців на практиці. Ми спробували розібратися із підходами, які застосовуються в Швейцарії.
Євген Смичок та Сергій Брояков розглянули це питання для видання Юридична практика.
Специфіка міграційного статусу українців у Швейцарії
Швейцарія не є країною-членом ЄС, але також запровадила спеціальні правила в частині регламентації міграційного статусу українців, які мігрували у зв’язку з війною. В Швейцарії аналогом тимчасового захисту є захищений статус S («Schutzstatus S»). Отримавши відповідний правовий статус українці можуть легально перебувати на території Швейцарії. При цьому, правила визначення податково-резидентського статусу мають індивідуалізований характер.
Законодавчо закріплені критерії визначення резидентського статусу фізичної особи у Швейцарії
Фізична особа є податковим резидентом Швейцарії, якщо вона:
а) працевлаштована у Швейцарії та перебуває на території Швейцарії протягом більше ніж 30 днів;
б) не має оплачуваної роботи у Швейцарії та перебуває на території Швейцарії більше ніж 90 днів.
Тобто, якщо мова йде про особу, із захищеним статусом S, навіть у випадку відсутності працевлаштування у Швейцарії, то така особа за національним законодавством Швейцарії набуде статусу податкового резидента, якщо затримається у Швейцарії більше ніж на 90 днів. При цьому вважатиметься така особа резидентом Швейцарії починаючи із першого дня прибуття у Швейцарію (ст. 8 Федерального закону про прямий федеральний податок).
Закріплено у ст. 3 Федерального закону про прямий федеральний податок (Bundesgesetz über die direkte Bundessteuer).
Яка адміністративна практика в Швейцарії щодо визначення податкового резидентства українців із захищеним статусом S?
На офіційному веб-сайті кантону Берн (податковий блок) зазначається наступне: «Protection status “S” is a return-oriented residence regulation. For this reason, refugees with an S permit do not currently constitute a tax residence in Switzerland»[1]. Відповідна позиція була вперше озвучена ще 14 квітня .2022. Аналогічна правова позиція була повторно підтверджена на відповідному офіційному веб-сайті кантону Берн 12 січня 2023 року.
В той же самий час, податкові органи інших кантонів на своїх офіційних веб-сайтах не дають аналогічних коментарів. Федеральна податкова адміністрація Швейцарії (Eidgenössische Steuerverwaltung) не висловлювала публічно свою позицію з приводу податково-резидентського статусу громадян України.
Роз’яснення податкових органів Швейцарії на індивідуальний запит щодо підходів до визначення податково-резидентського статусу українців із захищеним статусом S
У Швейцарії платники податків сплачують податки федерального, кантонального та муніципального рівня. Аналогічною за рівневістю є і система податкових органів Швейцарії. Ми вирішили розібратися в питанні підходів до визначення резидентського статусу українців шляхом направлення індивідуальних запитів податковим органам. Ключовим у нашому запиті було наступне формулювання:
«… is Ukrainians with protected status S are not considered tax residents in Switzerland (general approach)?»
При цьому ми зазначили у своєму запиті, що знаємо про підходи, які були озвучені на офіційному веб-сайті кантону Берн.
Ключові положення відповіді Федеральної податкової адміністрації:
«… People who have fled from Ukraine to Switzerland – according to current knowledge – typically do not move their centre of life to Switzerland, as they want to return to Ukraine as soon as the situation allows. Should the current “circumstances” in Ukraine be of a longer duration, this position might have to be reviewed. We therefore assume a so-called limited tax liability in the present case. This means that these persons do not automatically receive a tax return…».
Фактично, було зазначено, що на даний момент українці, які мігрували до Швейцарії не змінили центр своїх життєвих інтересів, що є одним із ключових критеріїв визначення резидентського статусу за міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування. При цьому, робиться акцент, що в подальшому така позиція може бути переглянута, якщо ситуація з часом не зміниться.
Ключові положення відповіді податкової адміністрації кантонального рівня:
«… Please note that the practice in the Canton Zurich is similar to the publication issued by the canton of Berne. Ukrainians with S status are registered in the municipality’s tax register since they are principally tax resident based on Zurich tax law. However, during the first year of their tax residence in Switzerland they were not subject to unlimited tax liability in Switzerland. Afterwards, it is examined for the individual whether he/she still has a house in Ukraine and/or whether the centre of life is in Ukraine or in Switzerland. If there is no house in Ukraine or the centre of life is now in Switzerland, he/she will be tax resident in Switzerland and subject to unlimited tax liability…».
Фактично, було зазначено, що в перший рік після прибуття до Швейцарії українці не мають «необмежених податкових зобов’язань» (характеристика властива податковим резидентам). Також зазначається, що підхід аналогічний тому, що озвучений у кантоні Берн (нагадаємо, що на офіційному веб-сайті кантону Берн зазначається теза, що українці із захищеним статусом S, на даний момент, не набувають статусу податкових резидентів). Однак, робиться застереження, що в подальшому може бути проведена індивідуальна оцінка по кожному окремому випадку: чи збережено житло в Україні, чи змінився центр життєвих інтересів тощо?
Ключові положення відповіді податкової адміністрації муніципального рівня:
«…Please be informed that in general Ukrainians with protected status S will qualify as tax residents in the Canton of Zurich. This is based on the assumption that their space of living in the Ukraine is not available at the moment and they spend more than 30 days (with employment) or 90 days (without employment) in Switzerland. Should these criteria not apply the case needs to be reviewed individually…».
Тобто, на муніципальному рівні відповіли, що за загальним правилом українці із захищеним статусом S набувають статусу податкових резидентів у Швейцарії. Однак, в той же самий час, зробили застереження, що питання податкового резидентства повинно встановлюватися в кожному індивідуальному кейсі. І такий підхід є цілком логічним, адже простий темпоральний критерій не завжди є валідним.
Резиденти чи нерезиденти?
Закономірно, що питання податкового резидентства характеризується підвищеною мірою оціночності. Позитивним є те, що на федеральному та кантональному рівні є позиція з приводу того, що українці із захищеним статусом S не набувають одразу статусу податкових резидентів. Публічна позиція, що закріплена на офіційному веб-сайті кантону Берн також вселяє надію, що до питання податкового резидентства українців у Швейцарії не будуть підходити формалістично (основуючися на простому темпоральному критерію).
Сподіваємося, що в подальшому преваліюватиме підхід у відповідності з яким українці, які перебуваючи на території Швейцарії, продовжують дистанційно працювати на українського роботодавця, або ж провадити діяльність як український ФОП, і надалі вважатимуться виключно податковими резидентами України, адже це дозволить і надалі сплачувати таким особам податки виключно до відповідних бюджетів України і тим самим забезпечувати підтримку національної економіки.
Автори: Євген Смичок та Сергій Брояков