Повномасштабне вторгнення рф в Україну змусило та змушує і досі значну кількість українців виїхати за її межі в пошуках безпечного місця для проживання. Більшість з них обирає країни Європейського Союзу (далі – ЄС), зважаючи на їх близьке розташування з Україною.
З того моменту, як Рада ЄС прийняла Імплементаційне рішення 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлювало наявність масового напливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджувало тимчасовий захист, минуло більше року. Директива 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року у статті 4 визначає, що можливість надання тимчасового захисту країнами-членами може надаватись на 1 рік, після цього він може бути автоматично продовжений на два шестимісячні строки. Важливо відмітити, що ця стаття не вимагає певних додаткових дій та рішень від органів ЄС для можливості продовження права на тимчасовий захист, але лише на перші 2 роки, разом із тим чітко визначено, що після завершення цих двох років (у нашому випадку після 4-го березня 2024 року) продовження цього права для українців ще на один рік буде можливе лише у тому разі, якщо причини для тимчасового захисту будуть існувати та Рада прийме рішення кваліфікованою більшістю за пропозицією Комісії, після розгляду нею будь-якого запиту держави-члена щодо подання нею пропозиції Раді, про продовження цього тимчасового захисту.
Сьогодні пропонуємо розглянути особливості продовження тимчасового захисту у цьому році у країнах ЄС, до яких переїхала найбільша кількість українців під час війни.
Варто зазначити, що більшість країн ЄС не запроваджували спеціальної додаткової процедури для продовження цього статусу, тобто особам, які вже отримали його, не було потрібно звертатись до державних органів з питань міграції та заповнювати заявки, тобто такі країни, як, наприклад, Австрія, Словаччина, Ірландія, Угорщина, Швейцарія, Португалія, Італія, Греція, оновили строк дії тимчасового захисту, продовживши його до 4 березня 2024 року.
Разом із тим самі посвідчення (пластикові картки) замінені не були. Зважаючи на те, що на самій картці лишився термін до 4 березня 2023 року, то все ж таки на практиці можливі випадки, коли представники влади тієї чи іншої країни не будуть вважати цю картку дійсною (можливо, через недостатню проінформованість або ж через особисте відношення). Тому з метою запобігання виникненню таких ситуацій, у тому випадку, якщо ви часто звертаєтесь до представників влади (наприклад, виїжджаєте з країни і т.д.) кращим варіантом було б звернутись до органів з міграційних питань для отримання документу, що підтвердить дійсність вашого статусу. Наприклад, в Словаччині існує можливість онлайн отримати підтвердження дозволу на проживання (тимчасового захисту). Як варіант, також краще мати посилання на рішення уряду країни, яким було продовжено строк дії вашого статусу для швидкого пред’явлення представникам влади та економії вашого часу у таких ситуаціях (наприклад, в Угорщині такі зміни було запроваджено Постановою Уряду №58/2023 від 28 лютого 2023 року).
У Польщі також було прийнято рішення про автоматичне продовження тимчасового захисту для українців, але наразі до 4 вересня 2023 року, без оновлення посвідчення. З метою підтвердження його дійсності можна використовувати електронний документ Diia.pl.
У деяких країнах ЄС уряди не прийняли рішення про автоматичну пролонгацію тимчасового захисту українців, а це вимагало вчинення певних дій від осіб, які бажали його продовжити. Далі розглянемо особливості окремо в кожній країні.
Основною відмінністю тимчасового захисту у Франції є те, що він дозволяє перебувати українцям у цій країні до 6 місяців, після чого його необхідно у встановлений на це період (період від 3-х тижнів до 3-х днів до закінчення терміну дії) поновлювати знову на 6 місяців. Це можна зробити, подавши заявку онлайн.
У Чехії також українцям було необхідно здійснити переоформлення тимчасового захисту: заповнити заявку онлайн до 31 березня 2023 року, після цього відвідати центр Міністерства внутрішніх справ до 30 вересня 2023 року. Під час цього візиту працівники центру вклеять спеціальну візову наклейку у закордонний паспорт, після чого статус буде продовжено до 31 березня 2024 року. У випадку порушення термінів, статус тимчасового захисту буде анульований, його оновлення буде можливе лише за проходження заново процедури отримання тимчасового захисту.
У Швеції період подачі заявок тривав з 1 лютого по 4 березня 2023 року, після цього необхідно було записатись на прийом до Міграційної служби, який має відбутись з 6 лютого до 5 травня. Під час нього необхідно знову сфотографуватись та здати відбитки пальців для отримання нової картки. Варто також звернути увагу на те, що якщо цієї процедури не було зроблено вчасно, то доведеться знову подавати клопотання про отримання захисту.
Клопотання про продовження тимчасового захисту в Естонії рекомендується подавати не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії посвідки на проживання. Його можна подавати в середовищі самообслуговування Департаменту поліції та прикордонної охорони. Разом із тим, у тому випадку, якщо термін посвідки на проживання з тимчасовим захистом вже закінчився і його не було продовжено, то все одно є можливість подати клопотання про продовження його терміну, але для цього потрібно звернутись особисто до пункту обслуговування Департаменту поліції та прикордонної охорони (PPA).
Характерною особливістю тимчасового захисту в Литві є те, що з початку 2023 року посвідчення цього статусу було змінено на цифровий формат замість пластикової картки. Тому особи, які отримали цей статус до вересня 2022 року, мають подати заявку на сайті на отримання цифрового посвідчення. Після цього дозвіл буде дійсним з 5 березня 2023 року до 4 березня 2024 року. Особи, які не змінили посвідку на цифровий формат до 4 березня, повинні подати нову заявку на отримання тимчасового захисту. Також варто зазначити, що ці дії не стосуються осіб, які отримали тимчасовий захист з вересня 2022 року, адже їм було їх видано строком на 2 роки.
Що стосується Латвії, то влада цієї країни прийняла рішення також автоматично продовжити тимчасовий захист до 4 березня 2024 року, але лише на території Латвії, для виїзду за межі країни необхідно подавати запит на отримання нового дозволу на тимчасове проживання у вигляді тимчасового захисту. Також важливо відмітити, що з 1 січня 2023 року тимчасовий захист у цій країні видається строком на два роки.
Отже, з проаналізованого можна зробити висновок, що реалізуючи своє право на самостійне вирішення внутрішньодержавних питань, країни ЄС по-різному підходили до питання проводження тимчасового захисту: більшість прийняла рішення про автоматичне продовження, але деякі країни запроваджували додаткову процедуру для такого продовження, тому досить важливо враховувати особливості у конкретній країні задля уникнення перешкод для легального перебування на їх території.